середа, 23 червня 2021 р.

 Фінансово-економічна гра « Щурячі перегони»

22 червня в центральній бібліотеці пройшла фінансово-економічна гра « Щурячі перегони», яка розвиває фінансову грамотність та підприємницьке мислення. Ведучою була спеціаліст з недержавного пенсійного страхування Оксана Маханько. Три години  гри пройшли швидко та цікаво. Учасники мали можливість перевірити свої страхи по відношенню до різних видів інвестицій через гру.

Про що ж ця гра?



Ситуація, яка розігрується, максимально адаптована під українські економічні реалії. Крім розважального характеру ця гра вчить правилам ведення бізнесу, отримання пасивного доходу і тому, як уникнути фінансових ризиків. Головна мета - вибратися з убогості, із замкнутого кола, в якому знаходиться кожен, що працює за зарплату. Накопичення первинного капіталу і подальше вигідне вкладення дозволяє піднятися на сходинку вище в соціальному і економічному плані і, нарешті, створити власний бізнес і досягти мрії.

Це непросто гра-це життя, життя в яке ми граємо і йдемо до перемоги.

Дякуємо Оксані Маханько і учасникам гри за участь.









понеділок, 17 травня 2021 р.

 

Право на пам’ять

Не виміряти трагедію словом,

не зміряти печалі у роках.

 

       18 травня 2021 року виповнюється 77 років з дня депортації кримськотатарського народу з Криму. За короткий проміжок часу 250 тисяч кримських татар були переселені в Центральну Азію.  Від голоду і хвороб загинуло до половини депортованих . Після депортації кримських татар в Криму двома указами від 1945 і 1948 років було перейменовано всі (за винятком міст Бахчисарай, Джанкой, Ішунь, Саки та Судака) поселення, назви яких мали кримськотатарське походження (понад 80% від загальної чисельності поселень Криму).

        12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Наша бібліотека  приєдналася до вшанування пам‘яті жертв депортації кримських татар і підготувала інформаційний дайджест « Право на пам’ять».

Пам‘ятаймо та вивчаймо історію, аби не повторювати трагічних помилок.


вівторок, 30 березня 2021 р.

Неймовірні пригоди Івана Сили

     

#УІК

 В березні місяці українському журналісту, письменнику, прозаїку, драматургу Олександру Дюловичу Гаврошу виповнюється  50 років з дня народження.



З нагоди відзначення   ювілею в  бібліотеці  пройшли голосні читання за книгою «Неймовірні пригоди Івана Сили»

Наші користувачі читали  пригодницьку повість, яка розповідає про долю гірського силача із Закарпаття, який став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, здобув велику кількість перемог.

  За книгою «Неймовірні пригоди Івана Сили» знятий фільм.Твори письменника перекладено німецькою та декількома слов’янськими мовами.Хто ще не читав  О.Гавроша запрошуємо до бібліотеки. Завдяки Українському інституту книги, читачі нашої бібліотеки мають змогу ознайомитися із захоплюючою пригодницькою історією .




пʼятниця, 19 березня 2021 р.

Ліні Костенко - 91

 19 березня 2021 року виповнюється 91 рік українській поетесі Ліні Костенко. 

   Є люди, які ще за життя стають легендами. Навколо них творяться міфи, чутки, перекази, за якими так важко відрізнити правду від вигадки. Вони ж мовчать, оберігаючи свій особистий світ від стороннього ока і впускаючи туди лише близьких і перевірених. Такою є Ліна Василівна Костенкогеніальна поетеса, публіцист, громадський діяч. А в першу чергу – жінка, яка одного разу написала: «Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, - у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці», - і лишилася на все життя вірною цим словам. 

    Поетичні та прозові твори Ліни Костенко – це «треба прочитати» не лише для школярів, а й для кожного свідомого дорослого українця. Геніальна письменниця завжди йшла напролом, не боялась влади і відкрито висловлювала власну позицію. Навіть коли вона мовчала, замість неї говорили її поезія і проза.

  


Отже, 9 маловідомих фактів про Ліну Василівну Костенко, про які ви, швидше за все, не знали:

1. Ліна Василівна народилась у сім’ї вчителів. У 15 майбутня поетеса вже читала Дідро, Платона й Арістотеля.

2. Справжня слава на поетесу чекала після виходу історичного роману у віршах «Маруся Чурай», відзначеного Шевченківською премією:

3. За словами поета Василя Сома, який проживав у одній кімнаті в гуртожитку з Василем Симоненком, його товариш задивлявся на молоду Костенко:


«Ліну Вася Симоненко дуже любив. У них таємна любов була, хоч Ліна старша від нього на 5 років. На неї не можна було дивитися без захвату: жіночна, з лукавинкою в очах – справжня красуня».

4. Як згадує Дмитро Павличко, Ліна Костенко в 20 років була екстравагантною й іноді палила:

5. У 1963 році Ліна Костенко разом з Аркадієм Добровольським написала сценарій до фільму «Перевірте свої годинники», у якому розповідалось про українських поетів, загиблих під час Другої світової війни. Фільм зняли 1964 року, але на екрани він так і не вийшов. Остаточний варіант «Хто повернеться – долюбить» так змінили, що письменниця відмовилася від авторства.

6. Ліна Костенко відмовилась від звання Героя України, яке хотів їй вручити Віктор Ющенко, після чого її цитата «Політичної біжутерії не ношу» стала крилатим виразом

7. Улюблений музичний твір Ліни Костенко – «Реквієм» Верді.

8. У 2005 році Ліна Костенко взяла участь в експедиції до Чорнобильської зони:

9. Донька Ліни Костенко Оксана Пахльовська теж стала письменницею. А от син поетеси працює програмістом у Сполучених Штатах. Онука Ліни Василівни Костенко Ярослава-Франческа Барб’єрі вивчає філософію у Римському університеті «Ля Сап’єнца», де її мама завідує кафедрою україністики.

Ліна Костенко була і залишається гідним прикладом для наслідування, вона усім своїм життям і творчістю засвідчує несхитну мужність, палку любов до України. Вона — одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «...не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю».